Пастка мислення

Катастрофізація

Невелика складність миттєво перетворюється на кінець світу. Уява домальовує найгірший сценарій.

Як це звучить

«Начальник мовчить у листуванні - значить, мене точно звільнять»
«Дитина не відповідає на дзвінок уже двадцять хвилин - сталося щось страшне»
«Кольнуло в боці - напевно, серйозна хвороба»

Як її помітити

Думка починається з «а що, як…» і за кілька кроків доходить до найгіршого. Тіло реагує раніше за факти: стискається живіт, збивається дихання, хочеться негайно щось зробити або все скасувати.

Звідки вона береться

Це давня система безпеки: краще десять разів злякатися даремно, ніж один раз не помітити хижака. Тривожний мозок переоцінює ймовірність біди й недооцінює власну здатність із нею впоратися.

Як вибратися

Спробуйте запитати себе

Який найімовірніший результат, а не найстрашніший?

Вправа у три кроки

Запишіть три сценарії: найгірший, найкращий і найімовірніший.
Оцініть у відсотках, наскільки ймовірний найгірший. Зазвичай цифра значно менша, ніж здається.
Запитайте себе: якщо найгірше все ж станеться, що я зможу зробити і хто мені допоможе?

Список базується на класифікації Аарона Бека і Девіда Бернса (Feeling Good, 1980). Це навчальний інструмент для самоспостереження, а не заміна терапії. Якщо ви впізнаєте в собі забагато і це заважає жити, це не привід соромитись, а привід прийти на розмову.