Пастка мислення

Знецінення хорошого

Хороше не рахується. «Пощастило», «випадковість», «просто пожаліли». Погане - ось воно справжнє.

Як це звучить

«Мене похвалили, але це з ввічливості. Насправді робота слабка»
«Він каже, що кохає мене, але це тільки тому, що не знає мене по-справжньому»
«Проєкт здано вчасно, але так зробив би будь-хто»

Як її помітити

На комплімент хочеться одразу заперечити, успіх пояснюється вдачею чи чужою допомогою, а власні досягнення здаються «нічого особливого». Добре ніби проходить крізь сито й не залишається.

Звідки вона береться

Це часто пов'язано з низькою самооцінкою: добре не збігається з тим, що людина про себе думає, і тому відкидається. Іноді за цим стоїть страх: визнаєш успіх, і від тебе почнуть чекати більшого.

Як вибратися

Спробуйте запитати себе

Що, якщо це справді було добре? Чому мені так важко це прийняти?

Вправа у три кроки

На комплімент відповідайте просто «дякую», без застережень.
Ведіть список своїх успіхів і додавайте до нього навіть маленькі.
Запитайте себе: чи стану я називати випадковістю такий самий успіх друга?

Список базується на класифікації Аарона Бека і Девіда Бернса (Feeling Good, 1980). Це навчальний інструмент для самоспостереження, а не заміна терапії. Якщо ви впізнаєте в собі забагато і це заважає жити, це не привід соромитись, а привід прийти на розмову.